Guest vraatyah

Куманы в Венгрии

Recommended Posts

доповнення і виправлення лінків

БЕЧЕНЕ є каракалпаки? Печене, Бешеньо? просто печеніги?

Що говорить угорська вікіпедія про печенігів http://hu.wikipedia.org/wiki/Beseny%C5%91k

прошу звернути увагу на розділ  Besenyő személynevek: -...Az oklevélanyag a következő személyneveket említi: Aba, Bátor, Becsenek (!!! -примітка мейби кипшака), Beke, Bicskele, Bodon, Csenkeü, Csobzó, Csutor, Gepse, Ilbeg, Inabur, Ipocs, Ite, Itemer, Jeke, Joka, Kajdán, Kocsobur, Koncs, Monka, Noter, Omp, Örkénd, Senk, Sul, Taba, Teber, Tege, Tekme, Tenk, Tiván, Tudbej.

КЕРЕЙ- прізвище: угор. Kerey: http://www.radixindex.com/en/surname_index/surname/kerey

Kerei: http://www.radixindex.com/en/surname_index/surname/kerei

 

ТЁРТ УУЛ- є угор. населені пункти з Терт-, угор. Тert-: http://www.radixindex.com/cgi-bin/rixidxhn.cgi?act=searchpn&act2=&q=Tert&q2=&lan=

прізвище є лише Дердуль, слов. Derduľ http://slovniky.korpus.sk/?w=Derdu%C4%BE&c=I94d

і Дердул слов. Derdul у селі Богунице, слов. Bohunicehttp://www.cisarik.com/0_Bohunice_Trnava_TA_Pozsony_Bratislava.html

Aле що цікаво, є там і Buban, Kocán, Kajba, Kerak, Sagan, Salman, Talajka

 

Якщо це є кіргізький текст, як воно читається (як звучить) мовою оригіналу ТЁРТ УУЛ? ТЙОРТ УЛ або ТЮРТ УЛ або ТУРТ УЛ? Це дуже важливе питання, бо угорська мова має для словян дуже складну систему голосних звуків. Пошук треба потім інакше робити.

ЧОРТОН не має, але є угор. населені пункти з Чорт-, угор. Csort- http://www.radixindex.com/cgi-bin/rixidxhn.cgi?act=searchpn&act2=&q=Csort&q2=&lan=

націкавіші є Чортановци у Сербії, але там корінь є ЧортАн, як би недалеко був монастир, а недалеко є Новий Сад і Шайкаш, то було би дуже цікаво, бо половців треба шукати і там де були старі монастирі. Інтересно, що говорить угорська вікіпедія про Кунів в розділі Kun nemzetségek:

  • Csertán – 1347, 1367: Chertan, Dimaski listáján a kipcsak Čurtan ('csuka') törzs. A Duna–Tisza közi homokhátságon telepedtek meg, a későbbi Chortyán-szék vagy másképpen Halas-szék területén. A nemzetségfő szálláshelyéből alakult ki a szék központja, Halas (Kiskunhalas) mezőváros. джерело тут: http://hu.wikipedia.org/wiki/Kunok

прізвище Csertán: http://www.radixindex.com/en/surname_index/surname/csertan

Csortan: http://www.radixindex.com/en/surname_index/surname/csortan

 

 

БУДАКЛАР не має, але якщо -лар означає множину, то давайте Будак, угор. Budak є: http://www.radixindex.com/en/surname_index/surname/budak а в Словаччині в селі Бешеньов, слов. Bešeňov: http://www.cisarik.com/0_Besenov_Nove_Zamky_NI_Bars_Tekov.html

що там цікавого печеніги залишили?  Bukai, Teješ, Kalab, Kukan.

 

Було б добре попросити угорське консульство чи дипломатичне преставництво в Росії, Казахстані або Кіргістані, або казаське консульство в Угорщині перекласти з угорської мови оці тескти з угорської вікіпедії, на які дав лінки, бо там є повно інформації, яка Вас тут цікавить.
 

Share this post


Link to post
Share on other sites

Роды: 1.Кулан

Кулан- slov. Kulan: http://slovniky.korpus.sk/?w=Kulan&c=R53f

одразу у 2 населених пунктах (Humenne, Hankovce) перекривається з прізвищем Мамай (хан) слов. Mamaj: http://slovniky.korpus.sk/?w=Mamaj&s=exact&c=38ae&d=kssj4&d=psp&d=scs&d=sss&d=peciar&d=ma&d=hssjV&d=bernolak&d=obce&d=priezviska&d=un&d=locutio&d=pskcs&d=psken&ie=utf-8&oe=utf-8

Zbudské Dlhé: Chachaľak, Kasjar, Kocaj, Humenne: Kurej, Babej, Bajcura (Байчура у Генеалогії торе?), Bajulik (каз. Баюл), Bakai, Balint, Bega (старотурецьке бег?) , Bovan, Budzak, Buhaj, Bunganič, Buraľ (читав таємну хроніку монголів у чеському перекладі і там щось таке було), Burcin, Čabak, Čabala, Čabrak, Čajbik, Čapák, Capcara, Čečko, Čegiň, Čekan, Čeremeta, Čerhit, Chamaj, Čičak, Cimbak, Čirak (турецьке учитель?), Cogan (монгольське?), Čopan, Čubak, Čuhak, Čuhar (монгольське племя?), Čurha, Čuvan, Satán (турецьке шайтан- диявол?), Dacej, Dadaj, Dadej, Dirbak, Dochan, Drančak, Dulaj, Dzama, Džama, Džovan, Dzuba, Džuba, Dzubaj, Džugan, Dzupina, Džupina, Džupin (згадується щось старотурецьке, але вже не памятаю), Kocan (за Сабитовим уланський рід у Польщі?), Kočan (внутрішня частина чогось, напр. капусти або утікач? у Болгарії є племя Каракочани, переклад мав би бути "чорні утікачі" і про них писали як про потомків печенігів). Продовження тут: http://www.cisarik.com/0_Humenne_Humenne_PV_Zemplen_Zemplin_ghi.html

Недалеко Гуменного були як мінімум 2 оборонні фортеці, які сторожили торговельні шляхи до Польщі.

1. назва Ясенов/Jasenov (угорська історична назва Jeszenő) може походити від народу ясів, але в угорській мові назва народу має іншу форму jászok. http://sk.wikipedia.org/wiki/Jasenov_%28okres_Humenn%C3%A9%29

2. назва Бреков/Brekov (угорська історична назва Barkó, фортеця перший раз згадується у 1307 році як „castrum Barko“)  може походити від субетносу половців/палоців: Barkó-k (може від тюрк. Берке)? http://sk.wikipedia.org/wiki/Brekov

недалеко в округу приблизно до 20 кілометрів є 2 інші фортеці, Vinne: http://sk.wikipedia.org/wiki/Viniansky_hrad

Čičava: http://sk.wikipedia.org/wiki/%C4%8Ci%C4%8Dava_%28hrad%29

+інший недалекий замок у Михайлівцях перебудовано на садибу http://sk.wikipedia.org/wiki/Michalovsk%C3%BD_hrad

Всі 4-5 фортець мали охороняти старі торговельні шляхи до Польщі. Тому, на мою думку там є така концентрація призвіщ тюркського походження.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Роды: 2. тагы

тагы- угор. прізвище Tagyi, вимова [Тадьі]: http://www.radixindex.com/en/surname_index/surname/tagyi

слов. прізвище Tad Tyad (Bratislava): http://www.cisarik.com/0_Bratislava_Bratislava_BL_Pozsony_Bratislava_stu.html

угор. прізвище Tahy: http://www.radixindex.com/en/surname_index/surname/tahy

слов. прізвище Tahy: http://slovniky.korpus.sk/?w=Tahy&s=exact&c=E9d2&d=kssj4&d=psp&d=scs&d=sss&d=peciar&d=ma&d=hssjV&d=bernolak&d=obce&d=priezviska&d=un&d=locutio&d=pskcs&d=psken&ie=utf-8&oe=utf-8

+ Malý Ruskov (Čolak, Čurak, Bessenyey! [Бешенєй]): http://www.cisarik.com/cemetery-malyruskov.htm#index

+ Čajkov (Bukaj, Kaján): http://www.cisarik.com/0_Cajkov_Levice_NI_Bars_Tekov.html

 

Інтересно, що призвіще розповсюджене і в Ніредьгазі і в Береговому. Тому що близько місця, де ріка Тиса змінює свою течію стояв колись половецький табір, може і в ньому був убитий останній арпадович Ладислав Куманський.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Род: 3. мангыт

не має, але є призвіще Mангулт, угор. Mangult: http://www.radixindex.com/en/surname_index/surname/mangult

слов. Mangult: http://slovniky.korpus.sk/?w=mangult&s=exact&c=c91e&d=kssj4&d=psp&d=scs&d=sss&d=peciar&d=ma&d=hssjV&d=bernolak&d=obce&d=priezviska&d=un&d=locutio&d=pskcs&d=psken&ie=utf-8&oe=utf-8

Svodín, Horša, Obid, Želiezovce- тут зафіксовано печенігів або половців (Szalai, Bajkay, Barkoci, Batar, Begai, Čerba, Čurgai, Jokai, Majtan, Murcin, Tatar, Torok): http://www.cisarik.com/0_Zeliezovce_Levice_NI_Bars_Tekov.html

 

потрібно уточнити, чи мангыт може мати і іншу форму, напр. мангулт, мангы, манг, манго, мангу, манга.

Можна мангыт розділити на мангы+т або на манг+ыт або на ман+гыт?

Існує Man, Mang, Mangi, Manga, Mango, Mangu декотрі на дуже цікавих місцях, де колись половці мали табір.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Род: 4. барлас

Оце джерело вказує на слов. Barlas угор. Barlasz [Барлас] (але не є підтверджене іншими джерелами, можливо помилка): http://www.cisarik.com/0_Chlmec_Humenne_PV_Zemplen_Zemplin.html

польське прізвище Barlas [Барлас] у Кракові: http://www.moikrewni.pl/mapa/kompletny/barlas.html

є Барлаш, слов. Barlaš: http://slovniky.korpus.sk/?w=Barlas&s=exact&c=2269&d=kssj4&d=psp&d=scs&d=sss&d=peciar&d=ma&d=hssjV&d=bernolak&d=obce&d=priezviska&d=un&d=locutio&d=pskcs&d=psken&ie=utf-8&oe=utf-8

 

угор. Barla теж дає деякі цікаві результати з погляду історії половців: http://www.radixindex.com/en/surname_index/surname/barla

існує також Barlai, Barlay.

 

Інтересно, що прізвище є передусім в околиці Гуменного а також в Ясенові та в Брекові, (угор. Barkó, кіргіз. баркы?)

Share this post


Link to post
Share on other sites

племена: 10.ЧОРТОН(/Чертан?)

ЧОРТОН не має, але є угор. населені пункти з Чорт-, угор. Csort- http://www.radixindex.com/cgi-bin/rixidxhn.cgi?act=searchpn&act2=&q=Csort&q2=&lan=

націкавіші є Чортановци у Сербії, але там корінь є ЧортАн, як би недалеко був монастир, а недалеко є Новий Сад і Шайкаш, то було би дуже цікаво, бо половців треба шукати і там де були старі монастирі. Інтересно, що говорить угорська вікіпедія про Кунів в розділі Kun nemzetségek:

  • Csertán – 1347, 1367: Chertan, Dimaski listáján a kipcsak Čurtan ('csuka') törzs. A Duna–Tisza közi homokhátságon telepedtek meg, a későbbi Chortyán-szék vagy másképpen Halas-szék területén. A nemzetségfő szálláshelyéből alakult ki a szék központja, Halas (Kiskunhalas) mezőváros. джерело тут: http://hu.wikipedia.org/wiki/Kunok

прізвище Csertán: http://www.radixindex.com/en/surname_index/surname/csertan

Csortan: http://www.radixindex.com/en/surname_index/surname/csortan

 

Чертан (щука?), аналогічна назва племені Чуртан у кипчаків 14. століття? Племя чи рід під цією назвою осів на піщаній території між Дунаєм і Тисою. Їхня територія стала самоврядною (автономною, куманською) провінцією, названою Галаш (угор. Halas-szek), яка знаходиться зараз у Малій Куманії. Центр провінції Кішкунгалаш (Kiskunhalas).



 

 

Share this post


Link to post
Share on other sites

племена: 5.УЛАШ (/Олаш?)

УЛАШ- село Фулянка, слов. Fulianka: http://www.cisarik.com/0_Fulianka_Presov_PV_Saros_Saris.html є прізвище Улас може і Улаш, словацьке Ulas/Ulaš, бо є в цьому селі і Уліаc слов. Ulias, але в недалекому місті Пряшеві слов. Prešov є Уліаш слов. Ulіaš: http://slovniky.korpus.sk/?w=Ulia%C5%A1&c=944c

 

інші цікаві прізвища Фулянка: Balik, Borza, Dadej, Galdun, Kancir, Karabin (турецьке кара- чорний? бін- ?), Kaščák, Saloka (від татарського Salak- селюк, дурний?), Cingel (від монгольського Ценгел- сомон?), Turiak, недалеко Фулянки є фортеця Капушани , слов. Kapušany, очевидно сторожила шлях на Бардіїв, слов. Bardejov- і до Польщі.

Olás – 1328: Olaas, 1344: Olas, a polovec Ulevicsi törzzsel azonosítható. A Tisza és a Körös között telepdtek meg, a későbbi Kolbáz-szék, a Nagykunság területén

 

рід Олаш (в руських літописах Улашевичі або Улевичі?) осів між ріками Тиса та Криш (угор. Tisza, Körös). Їхня територія стала самоврядною провінцією названою Колбаш (угор. Kolbáz-szék), угорці цю землю до сих пір називають Великою Куманією.

 

угор. прізвище Olas [Олаш]: http://www.radixindex.com/en/surname_index/surname/olas

угор. прізвище Olasz [Олаc]: http://www.radixindex.com/en/surname_index/surname/olasz

слов. прізвище Olas, Olaš [Олаc, Олаш]: http://slovniky.korpus.sk/?w=Olas&s=exact&c=C991&d=kssj4&d=psp&d=scs&d=sss&d=peciar&d=ma&d=hssjV&d=bernolak&d=obce&d=priezviska&d=un&d=locutio&d=pskcs&d=psken&ie=utf-8&oe=utf-8

 

Однак населені пункти з коренями Olas-, Olasz- не буду додавати, бо цей корінь в угорській мові часто перегукується з коренем Olah-, яке може означати як переселенців в рамках тзв. валаської колонізації етнічних румунів, так тзв. олаських циганів, особистий субетнос білошкірих циган.

Share this post


Link to post
Share on other sites

X- невстановлено в систему племен та родів Мандокі

 

Х. Кор, Кол

рід Кор іноді називаний Кол (з тур. qoyur- дрібний малий?) осів на південь від ріки Муреш (угор. Maros румун. Mureş). На їхній території становлено автономну провінцію Сентелт (угор. Szentelt-szék).

угор. призвіще Kor [Кор]: http://www.radixindex.com/en/surname_index/surname/kor

угор. призвіще Kol [Кол]: http://www.radixindex.com/en/surname_index/surname/kol

слов. призвіще Kol [Кол]: http://slovniky.korpus.sk/?w=Kol&s=exact&c=194a&d=kssj4&d=psp&d=scs&d=sss&d=peciar&d=ma&d=hssjV&d=bernolak&d=obce&d=priezviska&d=un&d=locutio&d=pskcs&d=psken&ie=utf-8&oe=utf-8

укр. призвіще Кор: http://www.nomer.org/allukraina/lastName_%D0%9A%D0%9E%D0%A0_pagenumber_0.html

укр. призвіще Кол: http://www.nomer.org/allukraina/lastName_%D0%9A%D0%9E%D0%9B_pagenumber_0.html

 

Х. Борчол

рід Борчол осів в жупі Темеш між ріками Муреш і Темеш. Представляв рештки племені, яке кочувало біля ріки Донець, де його у 11. столітті згадують руські літописи під назвою Бурчевичі. (належав до кипчацьких племен золотої орди, тзв. Burč-oylu?). Рід покинув територію Угорщини після битви біля озера Год восени 1280/1282 року. Битва виникла як опір частини половців проти тзв. куманським законам (насильної християнізації, приказано перестати кочувати і вести осілий спосіб життя). На допомогу повсталим 2 племенам (Болчол і одне невідоме) прийшли союзники половці з Молдавії (Золотої олди) під проводом Олдамура. Повстання закінчилось поразкою половців. Як наслідок 2 племена куманів покинули територію Угорщини.

 

Борчол, Бурчевичі= хан Борч?

У 13. столітті в Угорщині появився багатий магнатський рід Борша (угор. Borsa Kopasz).

угор. призвіще Borcs [Борч]: http://www.radixindex.com/en/surname_index/surname/borcs

слов. призвіще Borč [Борч]: http://slovniky.korpus.sk/?w=Bor%C4%8D&s=exact&c=y4a3&d=kssj4&d=psp&d=scs&d=sss&d=peciar&d=ma&d=hssjV&d=bernolak&d=obce&d=priezviska&d=un&d=locutio&d=pskcs&d=psken&ie=utf-8&oe=utf-8

укр. призвіще БорчА: http://www.nomer.org/allukraina/lastName_%D0%91%D0%9E%D0%A0%D0%A7%D0%90_pagenumber_0.html

Share this post


Link to post
Share on other sites

племена: 7.БЕЧЕНЕ

доповнення, порівняння

БЕЧЕНЕ є каракалпаки? Печене, Бешеньо? просто печеніги?

Що говорить угорська вікіпедія про печенігів http://hu.wikipedia.org/wiki/Beseny%C5%91k

прошу звернути увагу на розділ  Besenyő személynevek: -...Az oklevélanyag a következő személyneveket említi: Aba, Bátor, Becsenek (!!! -примітка мейби кипшака), Beke, Bicskele, Bodon, Csenkeü, Csobzó, Csutor, Gepse, Ilbeg, Inabur, Ipocs, Ite, Itemer, Jeke, Joka, Kajdán, Kocsobur, Koncs, Monka, Noter, Omp, Örkénd, Senk, Sul, Taba, Teber, Tege, Tekme, Tenk, Tiván, Tudbej.

вищенаведені власні назви печенігів можуть у різних мовах писатися або читатися інакше, тобто можна зустрітися з версією

Csenkeü- Ченкей/Čenkej, Örkénd- Уркунд/Urkund, Tudbej- Тудбег/Tudbeg, інші можуть бути Челгу/Čelgü, Дурман/Durman (= Род: 27. дорман?), Карача/Karača, Мотігай/Motigaj, Утурбур/Uturbur.

 

Ще у половині 10 століття печеніги не мали кагана. Створили федерацію 8 племен, 4 кочували на схід від Дніпра

1.Küarčičur (синій князь?), кочував близько Херсонеса

2.Suru-kül-bäj (сивий Кулбей?), близько хазар

3.Boru-tolmač (темний? Толмач), близько аланів

4.Bula-čaban (плем’я Чабан?), в сусідстві огузів

 

племена на захід від Дніпра.

5.Yaziquapan (плем’я Капан кольору степів?), кочував близько болгарів

6.Quabuqsinyula (Кориця Юла?), в сусідстві угорців, мадярів

7.Quara-bai (чорний бай, тобто плем’я Карабай), в сусідстві русів, русичів

8.Yavdi-ărdim (білий Ердим?), в сусідстві слов’янських племен уличів, древлян та тиверців, які платили данину русичам

 

інший список тут: http://www.philology.ru/linguistics4/shcherbak-97.htm

1) Jабдiӭртiм; 2) Кÿäрчiчур; 3) Хабухшїнjула; 4) Сурукäлпӭj; 5) Харабоj; 6) Бороталмат; 7) Jазїхопон; 8) Булачопон.

 

інший список тут: http://turkmenhistory.narod.ru/pechenegi.html

...От Днепра до Волги располагалось правое крыло (Куэрчи Чур, Сары Кулбай, Бери Дилмач, Чопон), левое крыло – непосредственные соседи Руси и Болгарии (Йазы Гопон, Кабугшин Йула, Кара Бай, Йабды Эртим). Некоторые из этих родов находят аналогии с современными туркменскими родовыми названиями: эртем (у сарыков), гапан (у эрсари, геклен, эпрели, теке), не считая самого названия бечене среди 24 огузских племен. Под свои старым названием – кангар, они указываются в составе туркмен: канглы, конгур (гонур) у текинцев...

Share this post


Link to post
Share on other sites

Венгрия

Энциклопедия Брокгауза Ф.А. и Ефрона И.А. (1890 - 1916гг.)

...Вторжение татар, наголову разбивших венгров (1241, при Сайо), причинило Венгрия страшное бедствие и принудило Белу спасаться в Хорватии и Далмации, куда, впрочем, татары тоже проникли. По удалении их из Венгрия (1243) Бела выказал замечательную энергию в восстановлении порядка, упрочении королевской власти, применении Золотой буллы и поднятии благосостояния страны. В города призывались немецкие купцы, промышленники и поселенцы, которым давались привилегии. Новые партии куман были водворены на коронных землях (Вел. Кумания). В Хорватии Бела, rex totius Slavoniae (хорватское королевство — триединое: Regnum Croatiae, Slavoniae, Dalmatiae), раздавал привилегии и дарственные грамоты дворянам, городам и уездам. Преданный Риму, Бела ревностно служил его интересам и латинству. Столкновение его с сыном Стефаном, главой оппозиции, быть может, объясняется именно религиозным разногласием. После краткого правления Стефана V (до 1272) на престол вступил брат его Ладислав IV, носивший прозвище Кумана, как сын куманки (до 1290). Способный, но легкомысленный и испорченный Ладислав расточал коронные имения и по пристрастью к куманам распустил их совершенно, чем вызвал такие с их стороны насилия, что пришлось прибегать к крайним мерам. При таком безначалии и упадке королевской власти в отдельных областях Венгрия выдвинулись полунезависимые правители, напр. Maтвей Чаки Тренчанский, в Словачине, что грозило целости Венгрия. Ладислав помог Рудольфу Габсбургскому против Оттокара II Чешского (1278) и этим положил основание политическому преобладанию Габсбургов, предъявивших скоро притязания и на Венгрию. Ладислав убит был куманами из личной мести. Преемник его, Андрей III (1290—1301), восстановил авторитет короны, хотя Матвей Тренчанский удержал в своих руках значительную власть. Сына Рудольфа Габсбургского, Альбрехта, Андрей заставил отречься от притязаний на Венгрия С Андреем III прекратился род Арпадовичей...

Share this post


Link to post
Share on other sites

Гаплогруппа венгерских кунов и все,мы узнаем кто они

Share this post


Link to post
Share on other sites

Create an account or sign in to comment

You need to be a member in order to leave a comment

Create an account

Sign up for a new account in our community. It's easy!

Register a new account

Sign in

Already have an account? Sign in here.

Sign In Now